Основні технології механічної фільтрації в басейнах (очищення від часток бруду, пилу та іншого сміття) зводяться до двох категорій: піщано-кварцові фільтри та мембранні (картриджні) фільтри. Піщано-кварцові фільтри є скловолоконними або пластиковими ємностями з вхідними трубами і багатофункціональним клапаном. Ємності зазвичай вміщують від 25 до 250 кг фільтраційного матеріалу - кварцового піску або активного завантаження фільтра. Пісок певної фракції засипається в ємність, що фільтрує, і через це завантаження за допомогою насоса під тиском пропускається вода з басейну. Пісочні фільтри здатні затримувати частки від 50-60 мкм (рідко від 30мкм). Цей показник є основним визначення якості очищення води. Пісочний фільтр вимагає щотижневого промивання зворотним струмом води, причому з басейну скидається деяка кількість води в каналізацію для проведення повного промивання фільтра. Також для такого фільтра потрібна регулярна заміна матеріалу, що фільтрує, з періодом від 2 до 3 років залежно від інтенсивності забруднення води в басейні. Мембранні фільтри являють собою мішок або картридж із нетканого матеріалу (схоже на пилососні мішки) і розташовуються, як правило, у скіммерах або спеціальних ємностях, що утримують картридж. Мембранні фільтри практично не використовуються у переливних басейнах. Такі фільтри промиваються частіше за піщані, однак, без використання води в басейні і без зливу її в каналізацію. Мішок виймається з скімера і промивається струменем води, що вибиває бруд з нетканого матеріалу. Основна характеристика мембранних фільтрів – від 60-100мкм. Використання фільтрів для механічного очищення води знижує витрати хімічних реагентів за рахунок того, що не доводиться повністю зливати воду з басейну.
12.03.2018
